Як Святе Письмо і молитва Церкви стають джерелом надії у скрутний час?
Літургійно наша Церква увійшла в період, який безпосередньо передує Великому Посту. Останній тиждень перед ним називається Сиропусною седмицею. За давньою культурою стриманості від їжі в цей тиждень не вживали м’яса – лише набіл. Звідти й назва, хоч ці звичаї до наших днів змінилися. Однак збереглися богослужбові особливості.
Наприклад, богослужіння середи і п’ятниці мають повністю великопосний характер. Зокрема це стосується таких богослужінь, як Часи. Ми звикли у нашій парафіяльній практиці до Царських Часів в Навечір’я Різдва і Богоявлення та у Велику П’ятницю. Однак Перший, Третій, Шостий і Дев’ятий Часи – це щоденні богослужіння добового кола. В часі Великого Посту вони набувають певних особливостей завдяки специфічним піснеспівам на них, а Шостий Час ще й містить читання з книг пророків.
Навіщо такий розлогий вступ? – запитаєте ви. Для того, відповім, аби знати джерела, звідки черпати силу тоді, коли особливо важко. І проілюструю конкретним прикладом.
Вже у середу Сиропусної седмиці на Шостому Часі маємо читання з книги пророка Йоіла (2,12-27). Богом вибраний народ перед лицем катастрофи, яка насувається на нього, голосить через уста своїх священиків: «Пожалій, Господи, народ твій! Не видавай свою спадщину на наругу, щоб не глумилися над нею погани. Чому мали б між народами говорити: Де Бог їхній?» (Йоіл 2,17). Як і ми зараз.
Народ кається у своїх гріхах, постить, збирається на спільну молитву. І що стається? «Господь почав ревнувати за свій край і пощадив народ свій» (Йоіл 2,18). Він обіцяє нужденним людям колишній достаток: «Ось я пошлю вам хліб, вино й олію, і ви насититеся ними. Я вас не видам більш поганам на наругу» (Йоіл 2,19). І що особливо промовисто звучить у наш час: «Північного – я відверну від вас далеко, і прожену його в землю суху та спустошену… І здійметься від нього сморід, і сопух піде від нього вгору, бо величався вельми» (Йоіл 2,20).
Це лише один приклад. А скільки ще схожих слів, які дарують надію, містять Біблія і богослужіння. Тож варто відкласти новини і вслухатись у них. Відкрити Святе Письмо. Є Часи, Вечірня, Утреня у храмах поблизу – іти на них. Немає – відкривати їхні тексти і заглиблюватись у них самостійно. Молитися, читати, слухати. І Бог промовить.
Василь КАЛИТА для ДивенСвіту
